Що і хто: роман "І сходить сонце (Фієста)", Ернеста Хемінгуея.Чому і як: все не могла зібратися і прочитати після "Старого і моря" ще щось з-під пера Хемінгуея. А тут Рома, закоханий у Францію і вино, згадує про Фієсту. Звісно, що я одразу ж взялася її читати.
Що там: опис місць, ситуацій, героїв та подій. Там не знайдете критики на те, що відбувається довкола. Герої "пливуть" за течією. Це якісний роман про життя, як воно є. Без надмірних синтетичних мудрувань. Просто розпочинається, просто завершується.
Коментар: читала його тижнів зо два. Поволі ковтаючи по кілька сторінок перед сном і ще пару залишала для вільних ранкових хвилинок за чашкою кави. Чтиво варте уваги, бо пережите насправді. Хоча імена змінені, а події розбавлені, та цей роман є уривком із життя самого автора.
