ТОРТ то є особлива подія зі своїми традиціями, культурою та духом. Було мудро, затишно, смачно.
Пара добрих слів
Направду вразила збалансованість заходу. Організатори добре попіклувалися як про основну програму, так і розважальну. Більше половини почутого та побаченого на обраних тренінгах відгукнулося в голові та серці. Серйозно задумалася про місійність мого життя. А пропрацьовані кейси обов'язково використаю у роботі з людьми, та для особистого зростання.
Припали до смаку такі фішки ТОРТа, як "таємний друг", загін обіймів, "коло". Вечірня програма - мега-крута! Творча ватра та аква-паті додали заходу родзинок і дозволили впасти в дитинство, почуватися вільними та безтурботними.
Трохи висновків
Потрапивши в сильну групу долайте особисті бар'єри і працюйте на рівних. "Людина людині - вчитель" (с).
Балансова модель Пезешкіана - штука універсальна.
Зазнавши невдачі, запитайте себе: а чого ця ситуація мене навчила? (Якби в житті не існувало мінусів, то ми б так і не дізналася що то таке позитив).
Не варто грішити та спати більше 3 годин (якби не прислухалася, то ночі минули б марно. Божевільна показуха, запальні танці і мафія з розборами гри вартують червоних заспаних очей).
І куди без подяк?
Безмежно вдячна організаторам. Так, як була волонтерам, то мала нагоду спостерігати за процесом "випікання", і тому знаю стільки зусиль і часу ці люди віддали, щоб всім нам було добре.
І тренерам. Зокрема тим, до кого особисто вдалося потрапити: Ользі
Шологон, Тарасу Рабію, Аллі Максименко, Олені Бородай, Денисику Бабинському та
Льолечці Барабаш. Співпрацювати з вами вкрай комфортно та продуктивно, Ви - молодці!
