Нехай між нами буде літо?

02:23

Люблю слухати літо. Його голос, як в тих мужчин, котрих помічаємо з першого звуку - трохи низькуватий й розлогий, мов поважна яблуня коло маминої хати. Люблю відчувати його прохолоду, як тут не прочинити вікно і не впустити її в дім. І згадувати...

Я - літня пташка. Знаєте, є дівчата-весни, підривні та нестримні. Чи дівчата-зими, холодні й недоторкані. Я позиціонуватиму себе соковитим літом. Жіночна, добра, й трохи божевільна. Здається, що тільки в цю пору почиваюся дійсно живою. Всі мої найбільші надбання, як і втрати, які змогла посеред ночі пригадати, всі-всі пройшли під егідою літа. Теплі ночі не відпускають, аромати довкола приворожують. Хочеться влягтися на м'яку траву і лічити зорі, а ще кружляти в танці босоніж.

Сукні коротшають. Посмішки жвавішають. Обійми й поцілунки набувать інших значень. Розмови стають ще солодшими. В повітрі витає справжня магія.

Нехай між нами буде літо?

You Might Also Like

2 коментарі